Наступний день- неділя шаленства: з 6 год. ранку до 23 ночі =15 разів! перескакувати з поїзда на поїзд (швидкий і 2- поверховий, міжміський чи 2- вагонні електрички) і проїхати більше 390 км + ще прогулятися чи пробігти нозями більше 10 км + крім того потрібно встигнути щось побачити чи насолодитися навколишнім пейзажем, намочити нозі у Женевському озері + «посолодитися» смаколиками на найвідомішій фабриці печива і шоколадок «Камблі»+ наситити душу «духовно і естетично» в останній день виставки робіт відомих майстрів XIX-ХХ ст. і сучасних художників Швейцарії + побувати на даху «столичного» вокзалу + врешті помахати рученькою внадвечір´ї сонечку, яке занурилося в Тунське озеро, і сповненими натхненням і емоціями, і дуже змученими повернутися «додому» :))
Цитата дня зранку, в очікуванні поїзда в Обервілі (Ю.Боднар)
«Я всюди встигаю. Я ніколи не бігав за поїздами!!..»
(забігаючи навперед – «але не так сталося –як гадалося…»)
-
- Фриштик (Frühstüсk-нім.) в італійському ресторані із кавою і круасанами на узбережжі Женевського озера. Монтро. Далі-Навколишні краєвиди.
-
- На одній із набережних, де завжди повно шпацеруючих гостей міста –пам´ятник Фреді Меркюрі. Він жив якийсь час у Монтро, де і записував свій останній альбом.
-
- «На даху» столичного вокзалу знайшли місце для відпочинку… «Ще трохи –і побіііііііііііігли, за кілька хвилин відправляється наш поїзд!!!» Шкода…
-
- Тепер весело, бо встигли.. )) за нами зачинились двері, поїзд рушив…
-
- “Вже вечір тихенький на землю спадає”… Фото на згадку на фоні Шпіцького замку… і знову поспішаємо до поїзда, тепер вже прямо «додому»..
